Україна не поспішає з посиленням контролю над ринком інтернет-послуг

Відео: Заборона російських інтернет-ресурсів на Україні ж щосили іронізують

Нещодавно НКРЗІ - національна комісія з регулювання у сфері зв`язку та інформатизації - затвердила перелік правил надання доступу до всесвітньої глобальної мережі.

Як стало відомо, НКРЗІ не отримавши відповідних повноважень і раніше не може здійснювати регулювання діяльності вітчизняних компаній, який займаються наданням послуг хостингу, E-mail, відеодзвінків, розміщенням серверів клієнтів, а також реєструють доменні імена (докладніше про доменах і хостингу - см на imena.ua) і надають доступ до відеоматеріалів в Мережі.

Крім цього, в нових правилах не містяться будь-які заборони на перехресне субсидування між послугами різних видів і відсутня вимога про обов`язкову наявність вищої освіти в галузі зв`язку у 30% співробітників профільних фірм і організацій. На думку операторів, в цей раз їм вдалося фактично відстояти право на вільне поширення інформації в Мережі. Найбільшу стурбованість викликали спроби НКРЗІ взяти під свій контроль послуги, які надають українські хостинг провайдери і доменні реєстратори*.

Тут доречно буде згадати, що буквально днями Державна Дума РФ прийняла законопроект, яким передбачається створення так званого «чорного списку» веб-ресурсів, що містить заборонену інформацію. Даний документ був з обуренням зустріли тими користувачами Рунета, які бачать в ньому перш за все бажання влади ввести цензуру в Інтернеті. Проте, вже з 1 листопада поточного року в Росії буде створюватися єдиний реєстр сайтів із забороненою інформацією. Що ж стосується світового досвіду в цій сфері, то Росія аж ніяк не стала першою країною, в якій держоргани перейнялися проблемою чистоти веб-контенту. Для прикладу пропонуємо вам довідкові дані про методи законодавчого регулювання і діях, спрямованих на фільтрацію веб-контенту, в деяких країнах.

США

Контролюючий орган: USA Federal Communication Commission, FCC (Федеральна комісія із зв`язку США, скорочено ФКС)
Механізм: фільтрація інтернет-контенту на ПК в школах, університетах та публічних бібліотеках.

«Акт про захист дітей від інтернету» в США був прийнятий в 2001 році. Відповідно до вимог цього нормативного акту в таких громадських місцях як бібліотеки і школи обмежується доступ до великої кількості сайтів з непристойним контентом. Фільтрація здійснюється за допомогою комерційних фільтруючих програм, але в деяких штатах, наприклад, Пенсільванії також використовується метод блокування IP-адрес певних ресурсів на рівні місцевої компанії-провайдер. Крім того, програми-фільтр також працюють не однаково, в тому сенсі що, ступінь фільтрації контенту може наближатися до максимальної і навіть надлишкової.

Кількома роками раніше, в 1998-му, в США був прийнятий нормативний документ, який отримав назву «Акт про захист приватного життя неповнолітніх» і містить вимогу, згідно з яким поширювати персональні дані про дітей, які не досягли 16-річного віку, можна тільки з прямого дозволу їх батьків. Неповнолітнім забороняється заводити свій інтернет-адресу та персональний канал. Крім того, ФКС розробляє додаткові правила, що обмежують діяльність дітей в Мережі, і проводить класифікацію дитячих веб-сайтів.

Канада

Контролюючий орган: Canadian Centre for Child Protection (Канадський центр із захисту дітей)
Механізм: блокування ресурсів, що знаходяться в національній доменній зоні, і фільтрація зарубіжного інтернет-трафіку по «гарячій лінії».


Відповідно до канадського законодавства і, зокрема, Кримінальним кодексом країни на основі даних судових експертиз формується перелік сайтів, які знаходяться під юрисдикцією національних судових і правоохоронних органів і містять матеріали порнографічного характеру за участю дітей. Ті веб-ресурси, які знаходяться поза юрисдикцією органів охорони правопорядку Канади, після відповідного судового рішення можуть бути заблоковані за допомогою механізмів, розроблених в рамках проекту «Чиста зв`язок», який влада країни реалізують з листопада 2006 року за активного сприяння провідних компаній-провайдерів Канади і спеціальної «гарячої лінії» прийому повідомлень про факти сексуальної експлуатації неповнолітніх.

У разі якщо житель Канади виявив в Мережі сайт, який на його думку містить сумнівний контент, він може відправити повідомлення про такий ресурс на cybertip.ca, де фахівці проведуть оцінку наявних матеріалів, при необхідності підтвердять факт порушення закону і повідомлять про це правоохоронні органи країни , в доменній зоні якої знаходиться сайт-порушник. При цьому посилання, яка хоча б два фахівця cybertip.ca розцінюють, як підлягає блокуванню, автоматично потрапляє в «чорний список» проекту «Чиста зв`язок».

Провайдерами, які беруть участь в даному проекті на добровільних засадах, блокуються всі переходи по посиланнях з «чорного списку». При цьому компанії-провайдери не мають даних про те, які саме сайти містяться в списку, ніж зберігається їх незалученість в процес оцінки посилань. Однак методика блокування (по IP-адресою, доменному імені і т.п.) визначається тільки провайдером. Деякі канадські провайдери, зокрема Sasktel BellCanada і Telus, здійснюють блокування тільки самих посилань, а не IP-адреси сайту, намагаючись уникати надмірного блокування «чистих» сайтів, які розташовані на одному сервері з нелегальним ресурсом. Крім іншого, канадський проект «Чиста зв`язок» не займається відстеженням активності окремих користувачів або фіксацією спроб переходу по посиланнях заблокованих сайтів.

Відео: Заблокувати російські соцмережі без великих вкладень неможливо - Інтернет-асоціація України

Німеччина

Контролюючий орган: Federal Department for Media Harmful to Young Persons (Федеральний департамент з медіаресурсів, шкідливих для молоді)
Механізм: Voluntary Self-Control for Multimedia Service Providers - спеціальну угоду «Добровільний самоконтроль для мультимедійних сервіс-провайдерів»

Відео: Розшукую хлопця своєї дочки (повний випуск) | Говорить Україна


Ще в 1953 році Бундестаг прийняв Закон про шкідливі для молоді матеріалах, який лежить в основі державної політики в сфері захисту німецької молоді від негативного впливу засобів масової інформації.

У статті 1 цього Закону прямо наказує наступне: «матеріали, які здатні завдавати шкоди моральності дітей і підлітків, необхідно включати в список». При цьому основними критеріями визначення такого роду матеріалів Закон зобов`язує вважати пропаганду насильства, прославлення війни, зменшення згубних наслідків смерті, руйнування, лих і потреби, а також пропаганду ідеології нацизму, расової ненависті, мілітаризму і авторитаризму, сексуально-етичну дезорієнтацію і порнографію. Є також і виключення: в список не включаються матеріали тільки на підставі містяться в них політичних, соціальних, релігійних або світоглядних тверджень, навіть якщо можуть бути шкідливими для молоді.

З 27 листопада 1990 року в відповідно до постанови Федерального конституційного суду Німеччини переважні права при включенні в список належать творам мистецтва, науки і матеріали, створені з метою інформування громадськості та сприяння в розкритті правопорушень, а також матеріали відповідні іншим державним інтересам.

Законом про шкідливі для молоді матеріалах накладається також цілий ряд обмежень на ті матеріали, які включені в список: заборонено їх пропозицію, продаж, прокат або зберігання поза торговельними приміщень в роздрібній торговельній мережі, кіосках, організаціях системи Посилторга, читацьких гуртках і бібліотеках- поширення через електронні інформаційні та комунікаційні служби або організація доступу до таких матеріалів будь-якими іншими способами. Вміщені в списку матеріали не можна презентувати публічно, також забороняється їх реклама. Включені в список телевізійні служби рекламувати дозволяється, але тільки тоді, коли вжито технічні та інші заходи, що виключають можливість доступу до них дітей та підлітків. Порушення цих положень караються грошовими штрафами або позбавленням волі. Станом на 2005 рік в «чорному списку» було понад 650 сайтів порнографічної, насильницької і «вкрай правої» тематики.

З середини 2000-х в Німеччині діють Комісія із захисту неповнолітніх в ЗМІ, Федеральний Департамент по шкідливим для молоді медіаресурсів, що формує списки заборонених до розповсюдження матеріалів, а також саморегулюючий орган, який називається «Асоціація добровільного відстеження компаній-провайдерів мультимедійних послуг». У Німеччині до Асоціації приєдналися провідні пошукові системи, в тому числі Google, MSN Deutschland, Yahoo !, Lycos Europe, AOL Deutschland, T-Online і T-info. Всі перераховані організації добровільно відфільтровують сайти, на основі списків, які становить Федеральний Департамент по шкідливим для молоді медіаресурсів. Крім того, в Німеччині функціонує система авторизованого доступу до веб-сайтів з вмістом порнографічного характеру, обов`язкова для для повнолітніх користувачів (на пунктах поштового зв`язку необхідно надавати документи, персональні ID USP-чіпи і т.п.).

Китай

Контролюючий орган: Центр контролю за шкідливою інформацією
Механізм: Public Pledge of Self-Regulation and Professional Ethics (дослівно «публічне порука самоцензури і професійної етики»).

У Китаї блокування інтернету - це сфера, де задіяні державні і політичні інтереси. На думку аналітиків переважно з США і країн Західної Європи, в Китаї заборони поширюються на веб-контент, який відноситься до прав людини, діяльності опозиційних політичних рухів, проблем Тибету і Тайваню, діяльності деяких глобальних новинних служб на кшталт BBC і тимчасово на окремі відомі сайти ( наприклад, Wikipedia на період з з жовтня 2005 року по червень 2006 рр.) і пошукові системи (з 2006 р під запрів в Китаї потрапив Google).

Китайська влада також ведуть кампанію по боротьбі з розповсюдженням порнографії. Центр контролю за шкідливою інформацією більшість порноресурсов ліквідує негайно після сигналів, які надходять від користувачів. До слова, в Китаї за повідомлення про виявлення порносайту користувач отримує чималу грошову винагороду в сумі від 500 (близько $ 60) до 2 тис. (Близько $ 240) юанів.

Технічно доступ до заборонених сайтів в Китаї обмежується через конфігурацію обладнання на шлюзах міжнародного рівня і блокування певних IP-адрес і доменних імен. Блокування сайтів із забороненим контентом зобов`язані здійснювати провайдери. При цьому користувачі, які намагаються зайти на сторінку заблокованого сайту не отримують повідомлень про те, що ресурс заблокований, а бачать нейтральні «404 error» і т.п.

З 2003 року влада Китаю активно сприяють просуванню в нового протоколу IPv6, який об`єднує 167 наукових кафедр в 25 університетах великих міст країни. У березні 2006-го в Китаї почали впроваджувати систему доменних імен (DNS), яка підтримує імена на китайському. Реалізація подібних технологічних рішень проводиться з метою створення національного китайського Інтернету, який стане альтернативою англомовному World Wide Web.

Іран

Контролюючий орган: Комітет з цензури в Інтернеті
Механізм: фільтрація контенту найбільшими ISP-провайдерами.

Закон про покарання за злочини в сфері Інтернету в Іран був прийнятий в 2004 році. У ньому вся відповідальність за доступ користувачів до веб-контенту покладено на інтернет-, контент-і хостинг-провайдерів. Фільтруються ресурси, які містять політичний контент, сайти для гомосексуалістів, а також сайти і блоги порнографічного характеру. Кожен з ISP-провайдерів використовує власну систему фільтрації веб-контенту.

* Стаття підготовлена на основі матеріалів, взятих з відкритих джерел.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Україна не поспішає з посиленням контролю над ринком інтернет-послуг