Землетрус на гаїті: глобальна катастрофа
Біда з глибини 13 кілометрів
12 січня 2010 року в 16 годин 53 хвилини за місцевим часом на острові Гаїті почалося найпотужніше з 1751 року землетрус. Його епіцентр знаходився приблизно в 20 кілометрах від столиці Республіки Гаїті, міста Порт-о-Пренс, а Гіпоцентр був зафіксований на глибині 13 кілометрів. Землетрус складалося з першого основного підземного поштовху, магнітуда якого склала 7 балів, і десятків послідували за ним підземних поштовхів, 15 з яких мали магнітуду від 5,3 до 5,9 балів. Саме така висока інтенсивність сейсмічної активності і стала, на думку фахівців, причиною колосальних руйнувань і жертв.
Відео: Найстрашніші природні катастрофи
Спочатку основним було припущення, що причиною землетрусу стала сейсмічна активність безпосередньо в районі Порт-о-Пренса, так як столиця розташована поблизу вертикального розлому. Подібні ж геологічні утворення нерідко провокують підземні поштовхи. Однак потім вчені відкинули цей варіант: по-перше, на місці землетрусу фактично не спостерігалося тріщин в землі, що зазвичай трапляється при спровокованих вертикальними розломами толчках- по-друге, стали відомі додаткові дані. До речі, свою версію встиг висловити і президент Венесуели Уго Чавес: він вважав, що мало місце випробування секретного американського геологічного зброї, яке США мають намір використовувати проти Ірану. Але фахівці не поділяли його думку: вони з`ясували, що причина землетрусу полягає в переміщеннях земної кори в області контакту між Північно-Американської та Карибської литосферной плитами. Можливо, землетрус 2010 року це один з перших сигналів формування в цій області контакту між плитами зони постійної сейсмічної активності.
Відео: Катастрофа на Гаїті
Місто, майже стертий з лиця землі
Для Гаїті масштаб катастрофи виявився жахливим - і, в першу чергу, це було пов`язано з тим, що землетрус стався в безпосередній близькості від столиці, в якій проживало близько 3 мільйонів чоловік, тобто приблизно третину всього населення країни. Це виявилося фатальним: через те, що подібних землетрусів в регіоні не траплялося більше 250 років, ніяких особливих стандартів сейсмостійкості при будівництві в Порт-о-Пренсі не було. До того ж більшість столичних жителів жили вкрай бідно і мешкали, по суті, в нетрях, які були збудовані, по-перше, з будь-яких підручних матеріалів, по-друге, це були споруди, які знаходилися в неймовірною тісноті, буквально лепівшіеся один до одного. В умовах скупченості обвалення однієї будівлі призводило до ланцюгової реакції і в результаті під завалами виявлялося безліч людей.
Фактично Порт-о-Пренс був стертий з лиця землі, постраждав навіть президентський палац, не кажучи вже про бідних кварталах. У підсумку, за офіційними підрахунками, число жертв землетрусу перевищило 223 тисячі осіб, поранення різного ступеня тяжкості отримали близько 320 тисяч осіб, майже 3 мільйони гаїтян позбулися даху над головою.
Після природного хаосу починається людський хаос
Але ситуація в Гаїті розвивалася за найгіршим можливого сценарію, при якому лиха після землетрусу тільки почалися, стали хронічними і навіть через два з гаком роки тривали. Республіка Гаїті і при нормальній ситуації не була зразком порядку, сильної і стабільної державної влади і законності. Коли ж і існували механізми контролю і система інфраструктури відразу звалилися, почалася справжня анархія. Протягом декількох тижнів після катастрофи Порт-о-Пренс фактично знаходився в руках мародерів і бандитів. Але навіть після того, як місцева поліція за допомогою міжнародних сил налагодила якась подоба контролю, рівень злочинності залишився дуже високим. Тепер у нього було в розквіті банд в таборах біженців, де сконцентрувалися знедолені люди, і у величезній кількості згвалтувань, так як безліч дівчат і жінок втратили родичів-чоловіків, які могли б їх захистити.
Відео: 10 руйнівним природним КАТАКЛІЗМІВ 21 СТОЛІТТЯ
Дуже складною була і залишалася навіть через понад два роки після землетрусу гуманітарна ситуація на Гаїті. Безпосередньо після катастрофи в країні почався справжній голод, який вдалося щодо придушити за допомогою гуманітарної допомоги. Але при цьому не була вирішена проблема жахливого санітарно-гігієнічного стану гаїтянців, через що спалахнула справжня епідеміяЕпідемія: небажане слово холери. На початок 2012 року було зафіксовано понад півмільйона випадків захворювання, з них більше семи тисяч людей померли. При цьому дуже заплутана ситуація з міжнародною гуманітарною допомогою.
Формально на подолання наслідків землетрусу і на відновлення Гаїті міжнародне співтовариство зібрало близько 4 мільярдів доларів. Але при цьому до другої річниці трагедії основна частина цих грошей до гаїтянців не дійшла. У якихось випадках різні країни реально виділили менші суми- в разі за допомогою США до постраждалих дійсно дійшли лише кілька відсотків від суми - основна ж частина, по суті, повернулася американцям, так як була витрачена на утримання американського миротворчого та гуманітарного контингенту на Гаїті . А ті кошти, які все-таки дійшли безпосередньо до острова, нерідко витрачалися нераціонально: наприклад, мільйони доларів були витрачені на соціальну рекламу, що закликає гаїтянців мити руки перед їжею - але в умовах, коли значна кількість людей не мають доступу ні до мила, ні до чистої води, ефективність такої витрати грошей сумнівна.