Аварія на саяно-шушенській гес: техніка безпеки це не дрібниці

Чим складніше і масштабніше об`єкти інфраструктури, що дозволяють сучасній цивілізації розвиватися, тим страшніше наслідки в разі техногенних катастроф. Звичайно, удосконалюються стандарти безпеки та технології, їх забезпечують, але повністю захиститися від впливу шкідливих факторів або випадковостей неможливо. І якщо раніше основна загроза для людей виходила від природних явищ, то тепер наростає небезпека з боку творінь власних рук. Аварія на Саяно-Шушенській ГЕС 17 серпня 2009 року став одним з підтверджень цієї тенденції.

Відео: Саяно-Шушенській ГЕС 5 років після аварії

Кілька секунд - і катастрофа готова

17 серпня 2009 року Саяно-Шушенська гідроелектростанція працювала в звичайному режимі, функціонували 9 з 10 гідроагрегатів, один на той момент ремонтувався. О 8 годині 13 хвилин за місцевим часом сталося швидке руйнування гідроагрегату №2, з шахти якого в машинний зал почала швидко надходити вода. Фактично це був водяний вибух, машинне відділення було затоплено менш ніж за хвилину. В результаті загинули працівники станції, які не встигли покинути машинний зал - згодом з`ясувалося, що загальне число загиблих склало 75 осіб. Через затоплення машинного залу на гідрогенераторах всіх гідроагрегатів відбулися короткі замикання, в результаті чого вийшла з ладу вся енергетична система ГЕС.

Відео: відновлення Саяно-Шушенській ГЕС

Через це вийшла з ладу аварійна система безпеки, і вода продовжувала надходити в гідроагрегати - автоматична система блокування спрацювала лише на одному з них. Через сильний напору води були зруйновані ще два гідроагрегати, це призвело до підвищення рівня води. О 8 годині 30 хвилин працівникам ГЕС вдалося проникнути в виробниче приміщення, де знаходилося управління затворами і закрити їх вручну протягом години. Завдяки цьому надходження води в машинний зал було зупинено, проте для запобігання підвищенню тиску води на конструкції ГЕС була відкрита водозливна гребля, так що станція почала холостий пропуск води. З цієї причини, крім руйнувань на самій станції, була затоплена значна навколишня територія, але населені пункти при цьому не постраждали.

В результаті аварії Саяно-Шушенська ГЕС повністю вийшла з ладу, через що в регіоні почалися перебої з виробництвом електроенергії, які потім були ліквідовані за рахунок збільшення продуктивності інших електростанцій. Крім того, було завдано шкоди навколишньому середовищу: стався витік 50 тонн турбінного масла в річку Єнісей.

Відео: Документальний фільм "станція" (Саяно-Шушенська ГЕС)

Що робити - ясно, а от хто винен?

Загальний економічний збиток від аварії на Саяно-Шушенській ГЕС був оцінений приблизно в мільярд євро, а повне відновлення електростанції повинно зайняти, на думку експертів, не менше чотирьох років. Однак головним питанням стала проблема причини катастрофи. Причини аварії були встановлені в результаті розслідування, яке і реконструювала події, що призвели до трагедії. Ланцюг подій почалася ще 16 серпня 2009 року зі загоряння на Братській ГЕС, через що там порушилися канали зв`язку і управління. Після цього, щоб компенсувати зупинку діяльності Братської ГЕС і не допустити перебоїв з подачею енергії, на повну потужність була задіяна Саяно-Шушенська ГЕС, на якій був включений і гідроагрегат №2, до того моменту знаходився в резерві.

Гідроагрегат №2 був запущений в 1979 році і спочатку термін його роботи був визначений в тридцять років, тобто в 2009 році він закінчувався. Керівництво станції провело його капітальний ремонт і в 2011 році планував повністю змінити на новий гідроагрегат, проте до того моменту вже проводилися численні процедури використання гідроагрегату з порушеннями режиму техніки безпеки, зокрема, подавалася додаткове навантаження змінного характеру. Це призвело до надмірних вібрацій в гідроагрегат, які, згідно з посадовими інструкціями, повинні були привести до зупинки його роботи і комплексну перевірку. Надлишкові вібрації на гідроагрегат №2 були відзначені і за кілька хвилин до катастрофи, проте головний інженер станції проігнорував цей факт і наступне підвищення тиску. В результаті вузли кріплення кришки гідрогенератора не витримали тиску, до того ж на деяких шпильках через вібрації сталося самораскручіваніе гайок, і о 8 годині 13 хвилин кришка була зірвана під тиском води. Після цього вода затопила машинний зал, а автоматичне блокування гідроагрегатів можлива лише при наявності в них напруги, яке відключилася в результаті коротких замикань.

Після з`ясування причин катастрофи в ході слідчих дій було пред`явлено кілька звинувачень посадовим особам Саяно-Шушенській ГЕС. Так, першим в суді розглядалася звинувачення на адресу заступника головного інженера Олександра Погоняйченко, який був визнаний винним в зловживанні службовим становищем з метою особистого збагачення (він виробляв махінації з договорами на проведення ремонтних робіт на ГЕС) і засуджений до штрафу в розмірі 3,3 мільйона рублів. Основні ж звинувачення були висунуті 27 червня 2012 року по статті 216 УК РФ (порушення правил безпеки при веденні гірських, будівельних або інших робіт, що призвело з необережності смерть двох або більше осіб) проти колишнього директора станції, головного інженера, заступника головного інженера по технічній частині , колишнього заступника головного інженера з експлуатації, начальника служби моніторингу обладнання, провідному інженеру з налагодження й випробувань, провідному інженеру ділянки моніторингу обладнання.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!