Андрій громико: зовнішній вигляд радянського союзу

Андрій ГромикоБудь-яка політична чи державна посада є ризикованою, жоден міністр або політик не може бути впевнений, що завтра він залишиться в своєму кріслі. Одна з найбільш нестабільних державних посад - це міністр закордонних справ: аж надто це мінлива сфера діяльності, зовнішня політика і міжнародні відносини. Але зустрічаються і такі унікальні особистості як Андрій Громико, який представляв на зовнішній арені інтереси СРСР майже тридцять років.

Дипломат сталінської школи

Андрій Андрійович Громико народився 5 липня 1909 року в одному з сіл Гомельського повіту Могильовської губернії, на території сучасної Білорусі. Його біографія є ідеальний зразок кар`єри вихідця з робітничо-селянського середовища в радянській партійно-державної системи. У 1931 році Громико одночасно вступив в партію і вступив Економічний інститут в Мінську. Закінчував його він вже заочно, тому що з третього курсу почав працювати директором однієї з сільських шкіл Мінської області. Потім Андрій Андрійович продовжив наукову кар`єру, захистив дисертацію і в середині 1930-х років став вченим секретарем Інституту економіки Академії наук СРСР в Москві.


Дипломатом Громико став багато в чому завдяки сталінському «великим терору» 1937-1938 років. Саме тоді майже повністю були знищені кадрові працівники Наркомату закордонних справ, багато з яких мали ще дореволюційний стаж роботи у зовнішньополітичному відомстві. Влада потрібні були нові дипломати, і в 1939 році Громико був обраний одним з тих, хто повинен був працювати на зовнішньополітичному фронті. Практично з самого початку він був направлений на роботу в посольство СРСР в США, де працював радником до 1943 року, поки не був призначений послом в Америці. Одночасно він брав активну участь в роботі конференцій союзників по Антигітлерівської коаліції, завдяки чому став одним з найбільш відомих радянських дипломатів серед іноземних колег.


З 1946 по 1957 роки (з перервами) Громико обіймав посаду заступника міністра закордонних справ, поки не зайняв в міністерстві посаду номер один. Таким чином, він був главою радянської дипломатії протягом 27 років, до 1985 року, і саме з ним уособлювалася зовнішня політика СРСР при Хрущові, БрежнєваЛеонід Ілліч Брежнєв: землемір, поет, письменникЛеонід Ілліч Брежнєв: землемір, поет, письменник і аж до Горбачова. Жорстка позиція, якої завжди дотримувався Громико на переговорах, стала візитною карткою і його, і всієї радянської зовнішньої політики. Саме відставка Громико стала одним з перших кроків прийшов до влади Горбачова, що позначив зміна політичного курсу. Помер Андрій Громико 2 липня 1989 року.

Черевик Хрущова і висунення Горбачова

Андрій ГромикоАле життя Андрія Громико це не тільки сухий перелік його наукових, кар`єрних і дипломатичних досягнень. Це ще й захоплююча історія людини, яка змогла в унікальних умовах сталінського режиму дістатися до вищого ешелону влади і брав участь в найважливіших подіях світової історії свого часу. Ось лише кілька з цікавих фактів з біографії Громико:

  • Андрій Андрійович міг увійти в світову історію і під іншим прізвищем - «Бурмаков». Справа в тому, що в білоруських селах практично всі жителі носили одну і ту ж прізвище, співзвучну з назвою села. Тому і більшість земляків майбутнього дипломата теж були «Громико». Щоб розрізняти однофамільців, в селах виникали свого роду сімейні прізвиська. За сім`єю Андрія Андрійовича закріпилося прізвисько «Бурмакова», яке цілком могло перетворитися в самостійну прізвище;
  • так як виходець із середовища вчених економістів Громико не отримав повноцінного дипломатичного освіти, після переходу на роботу в НКЗС він змушений був переймати досвід старших товаришів. Учителем Громико став кадровий розвідник, фахівець з США Олександр Пилипович Васильєв. Саме завдяки урокам Васильєва Громико швидко став орієнтуватися в питаннях американської зовнішньої політикиАмериканська зовнішня політика: 10 дивних аспектівАмериканська зовнішня політика: 10 дивних аспектів, що і визначило його призначення в Штати. Згодом Васильєв і Громико тісно спілкувалися і дружили сім`ями. Але після того, як в середині 1950-х високопоставлений генерал Генерального штабу Васильєв був відправлений у відставку як «сталінський висуванець», Громико перервав спілкування з наставником;
  • широко відомий приписуваний Микиті ХрущовуМикита Хрущов - забути СталінаМикита Хрущов - забути Сталіна випадок, коли він, незадоволений ходом засідання Генеральної Асамблеї ООН, зняв черевик і став стукати ним по трибуні. Насправді прямих візуальних доказів того, що цей випадок мав місце, немає. Головним свідком виступав саме Громико, який взагалі дуже скептично ставився до Хрущову як керівнику держави. За спогадами Громико, інцидент стався під час виступу Гарольда Макміллана, прем`єр-міністра Великобританії;
  • саме Андрій Громико став одним з ключових фігур в радянському керівництві, що сприяли приходу до влади в 1985 році Михайла Горбачова. Громико як один з найбільш авторитетних членів Політбюро виступив з пропозицією обрати Горбачова генеральним секретарем ЦК і грамотно обгрунтував важливість цього кроку необхідністю здійснення певних перетворень. Втім, вже через пару років, в самий розпал перебудови, Громико публічно заявив, що Горбачов виявився фігурою не того масштабу, яка могла б успішно провести необхідні зміни.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Андрій громико: зовнішній вигляд радянського союзу