«Не май 100 рублів, а май 100 друзів», - говорить народна мудрість. І дійсно, друзі - справжнє наше багатство. Напевно і у вас є товариш, з яким можна і в вогонь і в воду, який готовий з вами ділити радощі й прикрощі, з яким просто хочеться перебувати поруч. Саме про таких кажуть «добрий друг». І неважливо, як довго ви знайомі - виросли в одному дворі або зустрілися на останній роботі, справжня дружба нехай і перевіряється часом, міряється все ж душевністю.

Слово «щирий», хоч і давнє, широко застосовується і сьогодні, і відноситься воно як до одного, так і до подруги. Його нерідко можна почути як в повсякденному житті, так і з екранів телевізорів, в піснях і в кіно. Про нерозлучного друга Вітька Корабльова написав поему Володимир Висоцький, індійський режисер Винод Мехра зняв фільм з однойменною назвою, Володимир Савич присвятив таким приятелям повість.

Вірні, віддані нерозлучні друзі цінуються на вагу золота. Але всякого чи товариша можна так назвати? І чи бувають добрі подруги, адже, як відомо, саме існування жіночої дружби багатьма ставиться під сумнів?

Щоб відповісти на ці питання, необхідно визначитися з термінологією, а точніше, етимологією фразеологізму «добрий друг».


добрий друг

Які таємниці відкриває тлумачний словник?

Слово «щирий» середньовічне і несе в собі глибинний сенс. За старих часів вважалося, що під западинці на шиї (трохи вище ключиці, прямо під кадиком) перебувала душа людини. Недарма слово «закадичіть» мало значення «умертвити через удушення», або ж «взяти за душу». А нерозлучними називали товаришів, близьких по духу, які рука об руку готові пройти разом до гробової дошки. Саме про них говорили «одна душа на двох».


А що ж щодо нерозлучних подруг? Цікаве спостереження - кадик у жінок не так виражений, як у чоловіків, а значить, і западина під кадиком здається дрібніше. Може, тому і виникло судження про поверховості жіночої дружби? Варто зауважити, що це не більше, ніж припущення. Але хто знає, може, вже завтра лінгвісти зможуть обґрунтувати або спростувати цю точку зору.

Проте, є й альтернативна авторитетну думку про походження відомого фразеологізму. Існує версія, що слово «щирий» походить від давньоруського «кочедик» (в просторіччі «кадик»). Так називали спеціальне шило для плетіння постолів. Тому добрий друг - це товариш, який ходив «в тих же постолах». Про них ще говорили «пов`язані однією ниткою».

Відео: Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем (1959) фільм

Ложка дьогтю до бочки нерозлучний дружби ...

Буває, що словосполучення «добрий друг» має негативний відтінок. Деякі так називають любителів разом випити. І неспроста. Виявляється, в татарською мовою слово «кадик» використовувалося для позначення процесу вживання спиртних напоїв. Цілком можливо, що саме татари, які пройшли по російських землях в 12-14 століттях, і привнесли в нашу мову цей фразеологізм, що став синонімом вітчизняного «товариша по чарці».

Але варто зауважити, що в якому б сенсі ні використовувалося це словосполучення, який би відтінок воно ні мало, мова в будь-якому випадку йде про взаємну дружбу.

Бережіть і цінуйте своїх друзів і подруг, надійних, відданих, роками перевірених, поважайте їх думку і не відмовляйте їм у допомозі, якщо вона вам під силу. Душевна підтримка, яку ви готові один одному надати, має чимале значення. Адже недарма в народі кажуть: без одного в житті туго.