Нестор махно: чи то козак, то чи анархіст, чи то комуніст

Нестор МахноНестор Махно став легендою ще за життя, а вже згодом легенда про нього росла, ширилася, розквітала. Причому легенда ця на різних хронологічних етапах змінювала свій характер, від вкрай позитивного до вкрай негативного і знову по колу. До сих пір не зовсім зрозуміло, ким же вважати самого Махна: продовжувачем традиції козацької вольності, казаком- одним з найбільш яскравих лідерів анархістов- справжнім, стихійним комуністом, виступав проти спотворення комуністичної ідеї державним апаратом або ким-небудь ще ...

Рання революційна кар`єра

Нестор Іванович Махно народився 26 жовтня 1888 року в запорізькому селі Гуляйполе в родині селян козацького походження. Батько Нестора помер в 1889 році, через рік після народження п`ятого сина, так що сім`я жила в бідності. Махно з дитинства підробляв на сільськогосподарських роботах у багатьох селян, влітку працюючи, а взимку навчаючись в дворічному початковому училище. У 16 років Махно став підсобним робітником на місцевому чавуноливарному заводі, а вже в неповні 18 років, у вересні 1906 року, вступив в гуляйпільську групу анархістів, які називали себе «Союзом вільних хліборобів».

Основним заняттям місцевих анархістів, які вважали себе анархо-комуністами, стали так звані експропріації, тобто збройні грабунки поміщиків, заможних селян, торговців і так далі. З кінця 1906 роки тричі заарештовувався (вперше - за незаконне зберігання зброї), але двічі відпускався - спочатку як малолітній, потім під заставу. Третій арешт, що відбувся в серпні 1908, став для Махно фатальним: на той час гуляйпільські анархісти зробили кілька вбивств і Нестор як член групи був засуджений в 1910 році до смертної кари, заміненої безстрокової каторгою. У Бутирській в`язниці, де Махно просидів до початку 1917 року, він більш тісно познайомився з ідеями анархізму, а також впритул зайнявся самоосвітою, читаючи художню літературу, вивчаючи історію, математику та інші науки. 2 березня 1917 року прийшов до влади Тимчасовий уряд оголосив широку амністію, під яку підпав і Махно. Після звільнення він повернувся на малу батьківщину, де швидко включився в активне політичне життя того часу.


Знаменитий батько Махно

Нестор МахноУже в кінці березня 1917 року Махно став головою місцевої селянської ради, а вже влітку фактично захопив владу в рідному селі: роззброїв місцевих поміщиків і закликав населення ігнорувати розпорядження центральної влади і самим організувати вільну комуну з конфіскованих у поміщиків і Церкви земель. Виступав також за націоналізацію землі і розділ її між селянами і проти скликання Установчих Зборів. У загальному і цілому був прихильником послідовного продовження революційних перетворень. Вирішальну роль у перетворенні Нестора Махно в військово-політичного лідера зіграла німецька інтервенція на Україні, що почалася в 1918 році. Махно зайняв важливе місце в анархістський рух, зустрічався як з лідерами анархістів, так і з лідерами радянського уряду (в тому числі з Леніним) і влітку 1918 року повернувся в Гуляйполе, де організував партизанський загін для боротьби з німецькими окупантами і співпрацювали з ними українською владою .

У листопаді 1918 року очолювані Махно загони зайняли Гуляйполе і зробили його столицею «війська». Спочатку Махно виступав проти більшовиків і заявляв про неприпустимість організації рад в Гуляйполе. Однак в умовах необхідності збройної боротьби з різними силами (з петлюрівцями, з білогвардійськими військами Денікіна) на початку 1919 року Махно уклав військовий союз з червоними і в лютому став командиром однієї з бригад Червоної Армії. Але вже в квітні того ж року Махно став публічно висловлювати незгоду із проведеною більшовиками на Україні політикою націоналізації землі і промисловості, з діями ЧК і так далі. В результаті наростаючих розбіжностей в червні 1919 року Махно розірвав угоду з Червоною Армією і був оголошений більшовиками поза законом. Війська Махно, який 1 вересня 1919 року оголосив про створення «Революційної повстанської армії України (махновців)», продовжував самостійні військові дії проти військ Денікіна. Ці дії були в цілому успішні, так що Махно навіть припускав створити на Україні автономну селянську республіку зі столицею в Катеринославі.

Анархісти зазвичай вмирають в еміграції

Але до початку 1920 року військово-політична ситуація змінилася: Денікін був розгромлений, так що Червона Армія більше не залежала військової допомоги, нехай і неузгодженою, з боку анархістів Нестора Махно. Втім, більшовики постаралися ще раз використовувати досить потужні збройні сили Махно в своїх інтересах і восени 1920 року підписали з ним угоду про спільні дії проти кримської армії барона Врангеля. Загони махновців брали участь в завоюванні Криму, проте після закінчення операції були знищені Червоною Армією. Самому Махно, що залишався до частини людей в Гуляйполе, було наказано передислокуватися на Кавказ, але Нестор Іванович відмовився, вважаючи це пасткою.

Після цього поріділі загони батьки протягом декількох місяців переміщалися по Україні, уникаючи зіткнень з регулярними частинами Червоної Армії, але в підсумку все ж були розбиті. У серпні 1921 року неодноразово поранений Махно з вісьмома десятками бійців перейшов через румунський кордон. До весни 1922 року Махно разом з дружиною знаходиться в таборі для інтернованих, звідки біжить до Польщі, де живе на пожертви з боку європейських і американських анархістів. Звідти він потрапляє в Берлін, після чого в 1925 році приїжджає в Париж, де жив в повній убогості, заробляючи собі на життя підсобними роботами. Помер Нестор Махно 6 липня 1934 роки від кісткового туберкульозу в Парижі, де і був похований.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Нестор махно: чи то козак, то чи анархіст, чи то комуніст