Wikileaks: брудну білизну світової політики

«Все таємне стає явним» - це прислів`я в сучасних умовах отримала набагато більше можливостей бути реалізованою, ніж будь-коли раніше. Сьогодні, коли практично в кожному будинку є комп`ютер з доступом до Інтернету, а в кишенях мільярдів людей знаходяться мобільні телефони, оснащені відеокамерами, зробити щось таємне явним для всього світу, це справа кількох хвилин. Так що отримала загальну популярність діяльність сайту Wikileaks є цілком логічним наслідком умов нашого часу.

Відео: Разведопрос: Павло Перець про замах Віри Засулич на губернатора Трепова, частина перша

Ассанж це лише видима частина айсберга

Публікації сайту Wikileaks в очах світової громадськості пов`язані, перш за все, з особистістю австралійського фахівця з комп`ютерного програмування, колишнього хакераХакери: життя під прицілом Джуліана Ассанжа. Саме Ассанж перебуває на передовій всієї суспільної діяльності Wikileaks. Саме він отримував нагороди на першому етапі діяльності сайту, коли той викривав безчинства всіляких африканських режимів, і саме йому дістаються головні «стусани» тепер, коли викриттям зазнали куди більш могутні держави. Однак Ассанж, це лише один з приблизно двадцяти чоловік, які в 2006 році і заснували сайт Wikileaks, вибравши в якості головного завдання своєї діяльності концепцію оприлюднення тіньової сторони світової дипломатії і політики. Вважати Ассанжа лише «балакучою головою» теж неправильно, проте необхідно розуміти, що Wikileaks це не тільки Ассанж.

Якби сайт був особистим проектом одного лише Джуліана АссанжаДжуліан Ассанж: коли йдеш проти США, будь готовий до всього, світ ще довго, а можливо, і ніколи не дочекався б таких масштабних витоків секретної інформації з дипломатичних, військових, політичних та інших відомств урядів різних країн світу. У одинаки просто б не вистачило сил, часу, ресурсів для отримання близько двох мільйонів (за заявами авторів сайту) секретних документів. Навіть з урахуванням того, що структура сайту досить оригінальна й дозволяє його редакторам не грати в шпигунів і не намагатися самостійно роздобути секретну інформацію, наприклад, з Пентагону, а приймати цю інформацію від тих, хто хоче оприлюднити її і при цьому зберегти анонімність. Тому що саме неминучість виявлення своєї особистості до недавнього часу була головною перешкодою на шляху тих дипломатів, чиновників, розвідників, що не були згодні з діями своїх установи. Wikileaks створив складну систему мережевих шлюзів та мережевих протоколів (не дарма основу редакторської команди склали програмісти), яка не дозволяє відстежити людини, яка надала сайту ту чи іншу інформацію. Укупі з ефективною системою захисту від видалення опублікованої інформації через атаки на основний сайт це зробило Wikileaks серйозною силою.

Найбільше дісталося США

Щодо того, проти кого в першу чергу спрямована викривальна діяльність Wikileaks, висувалося і висувається безліч версій. Так, в кінці 2011 року можна було зустріти навіть такі оригінальні версії, що весь проект був нібито створений з однією метою - дискредитувати Володимира Путіна і не допустити його нового обрання президентом Росії, тепер уже фактично на дванадцять років. Мовляв, всі інші викриття, починаючи ще з африканських і закінчуючи китайськими, це лише ширма. Втім, якщо судити об`єктивно, то створюється картина, що найбільший резонанс мали опубліковані Ассанжем і його соратниками документи, що виставляють в негативному світлі зовнішню політику США.

Відео: Разведопрос: Михайло про теракти і громадської безпеки

Особливо відомими стали два «вкидання» інформації по США: влітку 2010 року були оприлюднені секретні документи американських спеціальних і дипломатичних служб по операції в Афганістані, а в кінці листопада 2010 року світ побачили документи дипломатичного листування Державного департаменту США з найширшого кола питань. Істотний іміджевий шкоди Америці завдала вже перша публікація: за оприлюдненими документами складалася картина, що США фактично зазнають поразки в афганській військовій операції проти руху «Талібан», що в ході цієї операції британські і американські війська несуть відповідальність за загибель тисяч мирних афганських жителів, і що американська адміністрація просто не знає, що робити з афганської проблемою.

Відео: Чи не соромляться у висловах - як лаються європейські політики

Яка дія породжує протидію

Але ще більший резонанс мала листопадова публікація дипломатичного листування Державного департаменту США. Справа в тому, що в цьому листуванні порушувалися питання взаємовідношення з самими різними державами, де давалася оцінка ситуації в цих державах і конкретних посадових осіб і лідерів. За цими документами і зовсім виходило, що деякі арабські держави прямо закликають США завдати ядерного удару по Ірану, що Держдеп прямо диктує членам делегацій фактично всіх європейських держав в ООН, як тим голосувати з різних питань, що керівників майже всіх союзних США країн американські дипломати вважають нікчемами, а, наприклад, вищий ешелон влади в Росії - давно зрощеним з організованою злочинністю і загрузли в корупції.

На Wikileaks з`являється інформація і по внутрішньоросійською політичної ситуації, і по ситуації в Китаї (зокрема, про катастрофічно низький рівень безпеки на китайських АЕС), і так далі. Але все-таки основний удар припав по США - і тому не дивно, що саме американський уряд початок дії у відповідь проти Wikileaks. Зрозуміло, офіційно державний департамент обмежився обуреними заявами про неприпустимість публікації секретних документів, які нібито несуть «загрозу життю багатьох людей». Але переважна більшість експертів упевнена, що розпочата в 2010 році кампанія проти сайту і особисто Джуліана Ассанжа, як його публічного представника, це справа рук американців. І дійсно - як-то дивно синхронно в кінці 2010 - початку 2011 років на Wikileaks і Ассанжа посипалися неприємності. Проти Ассанжа було відновлено вже припинене розслідування за звинуваченням у згвалтуванні в Швеції, а для сайту Wikileaks були перекриті всі канали отримання фінансування: рахунки в банках були заморожені, всі міжнародні платіжні системи відмовилися здійснювати переказ грошових пожертвувань з усього світу на користь Wikileaks. В результаті в кінці жовтня 2011 року роботу сайту було припинено: можливо, тимчасово, можливо, остаточно.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!