Цунамі в китаї - реальна небезпека або міф?
Імовірність землетрусів в Китаї
Після великих землетрусів в Індійському океані в 2004 і руйнівного цунамі в ЯпоніїЦунамі в Японії: природа - ось страшна сила в 2011 роках в Китаї задумалися про ймовірність повторення подібних лих в акваторії країни. Насправді за багато тисяч років існування цієї держави в його історії зафіксовано всього декілька руйнівних цунамі. Вчені підрахували, що в середньому сплеск мега хвилі тут трапляється раз в 200 років. Найвідоміші мали місце в 1605, тисяча сімсот шістьдесят п`ять (за деякими даними, 1767) і 1867 роках. Як правило, вони були викликані підводними землетрусами і відбувалися в басейнах Південно-Китайського і Східно-Китайського морів.
Прогнозування і вивченням землетрусів та інших пов`язаних з ними катастроф в Китаї займається кілька інститутів під егідою Державного сейсмологічного управління. Після ретельного аналізу морського дна академік Чень Юн, відомий сейсмолог, публічно заявив про те, що ймовірність цунамі в Китаї дійсно незначна. Сильні підводні землетрусу, щоб викликати цунамі, зазвичай повинні знаходитися на глибині більше кілометра, а дно - відрізнятися великою кількістю рифтових зон і структурних рельєфів. Але таких форм в китайській акваторії надзвичайно мало. Крім того природний «бар`єр» тут утворюють Японія, Філіппіни і численні дрібні острови східно-азіатських і південно-азійських морів.
Однак, в районах Тайваню і Хайнань деяка небезпека цунамі, на думку Чень Юна, зберігається. Це одна з головних причин, за якими останнім часом в Китаї всерйоз розробляються й удосконалюються системи раннього виявлення цунамі та оповіщення жителів прибережних областей про катастрофу, що насувається. Інша причина - лідируючі позиції Китаю в азіатській політиці і його прагнення «курирувати» загальні роботи по зміцненню безпеки в басейнах Індійського і Тихого океанів.
Відео: Цунамі в китаї
Найвідоміші цунамі в історії Китаю
Відео: Зсув у Китаї: багато людей встигли втекти від цунамі бруду
За всю історію в Китаї стався близько двох десятків цунамі. Більше половини з них були незначними, багато хто опинився не зафіксовано в хроніках, багато виявлялися за допомогою геологічних реконструкцій. Так, один з перших досить великих випадків мав місце в XI столітті в Південно-китайському морі і, за розрахунками сейсмологів, мав принести великі руйнування, але даних про жертви не збереглися.
У травні 1765 року хвиля заввишки до 9 метрів піднялася в Південно-китайському морі в районі Гуанчжоу і забрала життя близько 10 000 людей, ставши найбільш руйнівним цунаміЦунамі: хвилі-вбивці в історії континентального Китаю. До сих пір не ясно походження цього стихійного лиха. Оскільки підводного землетрусу не було, а зсуви викликати такий сплеск не могли, найпопулярнішою, але гіпотетичної, версією залишається падіння метеоритуПадіння метеорита - масло масляне для астрофізиків. У 1867 році ще одна відома хвиля цунамі в Східно-Китайському морі забрала життя близько 200 осіб.
Відео: 10 стереотипів про Росію і росіян в Китаї
«Стихійна хімія»
Сьогодні сильні підводні землетрусу і цунамі раз у раз відбуваються на тихоокеанських островах, в Японії, Індонезії і Таїланді. У Китаї ж жодної великої катастрофи в XX і XXI столітті зафіксовано не було. Єдине повідомлення про цунамі, яке в недавньому минулому облетіло світові ЗМІ, було пов`язано з хвилею з хімічної піни. У 2012 році провінцію Гуандун накрила піна, яка з`явилася в сезон дощів, коли на одному з місцевих заводів стався витік компонентів для дезодоранту. З`ясувалося, що субстанція була токсичною, але багатометровий шар запашної піни довгий час завдавав незручність жителям прилеглих околиць.
На цьому тлі ініціатива Пекіна зі створення системи оповіщення на Південно-Китайському морі, звичайно, виглядала не як занепокоєння про державну безпеку, а як скоріше геополітичний крок. Раніше спільно з Таїландом, Філіппінами і Індонезією Китай вже запустив програми з моніторингу мусонів і дослідженню екологічних наслідків стихійних лих на воді. Але деякі сусіди Китаю до установки систем оповіщення цунамі Філіппін поставилися негативно, угледівши в цьому прагнення країни тримати стовідсоткову гегемонію в південно-азіатському басейні.