На висоті душі

Хтось розштовхує ліктями
життя поспіхом, як натовп роззяв;
кому-то життя то морщиться, то тягне,
як позичений фрак-

хтось пришпорює жорстоко
життя, як норовистого коня;
хтось в житті, як провід під струмом:
«Тільки не чіпай мене!»

Хтось, напередодні райських кущів,
життя обходить, як калюжу з гнилизною ...
А просто-напросто БУТИ які живуть
можна, врешті-решт?

Чи не очікувати у моря погоди,
НЕ перемірювати пО сім разів ...
Точка опору? Точка відліку?
Прямо тут і зараз!

Чи не відвідуючи збіговисько і торжищ,
не розкажу істин чужих,
але - поєднуючи «хочеш» і «можеш»
на висоті душі.

Автор: Е.Комарова



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » На висоті душі