Таємниці ретри

Шляхи до таємниць русичів туманні і, завжди, - несподівані. Розповідь про Ретре слід почати із зустрічі з одним істотою ... «Його погляд подрібнює розум в фарш, як ножі м`ясорубки». Так описав Василіска лицар і офіцер ордена Британської імперії, Террі Пратчетт. Книга художня, тому автор дозволив собі зауважити, що не вірить в те, що погляд Василіска звертає в камінь. А ось стародавні римляни в цьому не сумнівалися. В Римських діяннях, описана зустріч війська Олександра Македонського з василіском. Підступним грекам довелося застосувати весь свій хитромудрість, щоб обдурити істота. У збірнику «Історії битв Олександра Великого» XIII століття теж описаний подібний випадок.

У благодатній країні, серед здиблених скель зі стрімкими вузькими ущелинами, де течуть ріки зі смачною, як молоко, водою і ростуть величезні дерева з солодкими плодами, військо Олександра пробиралося по скелях. Інший їжі, крім цієї води і цих плодів, їм було не потрібно. Пам`ятайте, з російських казок, молочні ріки, кисільні береги ... Псувало картину тільки присутність місцевого істоти. «Пташеня древніх Богів», хранитель вод, василіск мирно спав на стежці. Але коли він прокинувся ... Далі перераховуються всілякі жахи з приводу його погляду. Звичайно ж, оспівується хитра винахідливість великого полководця. Забули тільки зауважити, що в руках прибульців були пряники і цукерки, а щось інше, з чим вони і прийшли в чужий їм світ. Вилуплюється істота це з яйця…

Описи його різняться, але в зображеннях можна простежити спільні риси. Василіск драконячої породи, рідний брат грифона, який так часто зустрічається на гербах руських князів і царів, особливо серед поморів. Древній Бог русичів, пов`язаний з культом вогнища, як пише міфологічна енциклопедія, Рарог, або Рарох. Оглядаючись соколом, він вселяв менший жах в чужинців, ніж будучи драконом. У чеській мові до цих пір «raroh» означає «сокіл». Від цього імені називалося одне з поморських племен русичів - Рарога. Воїни-соколи, давно відомі на Русі. Родове ім`я Рюрик дослідники теж пов`язують з воїнами-соколами, Рарога. Так як вимовляли це ім`я по-різному: ререгі, Рерік, рарігі і навіть Реріха. Але найбільше це плем`я русичів відомо під ім`ям бодричей. На їхньому гербі був зображений Василіск (гриф). Французький мандрівник К. Мармит, який відвідав в XIX столітті Мекленбург, який в середні століття був одним із центрів племінного союзу бодричей, записав там цікаве переказ.

Згідно з ним, Рюрик був сином князя бодричей Годослава. Цю ж історію, тільки набагато докладніше, розповідає Новгородський літопис, відома тим, що містить відомості про події за кілька століть до початку відліку Несторівські літописі. Рюрик був рідним онуком Новгородського князя Гостомисла. Матір`ю його була дочка Гостомисла - Уміла, батьком - князь бодричей. У війнах загинули сини Гостомисла. Той же був уже старий. В печалі перебував він у Новгородському святилище, коли уві сні йому стало бачення, за яким він зрозумів, що від дочки його буде тепер проростати древо княже на Русі. Так Гостомисл покликав на князювання в Новгород свого онука Рюрика. Зі старих міст русичів прийшов він в Новий Великий місто, і проросло від нього древо на багато сотень років і був при владі, поки не допустив рід гріх в лоно своє. Тоді влада пішла від них. А нащадків, наших сучасників, вже зовсім не дивує те, що один з найстаріших міст відомої нам Русі називається Новгородом.

Ретра - древнє святилище бодричей. Перекази зберегли, коли біда загрожує священного міста - Ретре - показується з моря, виблискуючи білими іклами, величезний вепр. Чи не звідси пішла російська приказка - «підкласти свиню»? Таємнича Ретра. Точне місце розташування її до сих пір невідомо. У нашому Новгороді ми можемо копати спокійно. Багато цікавого там знаходимо. А що стосується Старих міст, з цим складніше. Тепер це територія Німеччини. Є старі міста на польському Помор`я. Все тепер закордон. Але скарби Ретри прогриміли давно, ставши відкриттям XVIII століття. 7 лютого 1768 року Гамбурзькі газети повідомили про сенсаційну знахідку. Першовідкривачем став практикуючий лікар, доктор Хемпель. Почалося з того, що в будинку своєї пацієнтки він виявив бронзову фігуру хижого звіра. Доктор зацікавився.

Син пацієнтки, практикуючий ювелір, до речі, розповів, що в 1690 році його дід, саджаючи груші в своєму саду, розкопав горщики з бронзовими фігурками всередині. Хемпель викупив ці фігурки і показав друзям. На них був напис - Ретра. Далі ці фігурки перекупалися, були замальовані, була написана книга, німецькою, в 1778 році. Нещодавно її перевели на російську. Деякі прирівняли Хемпель до Шліману. Є, звичайно, і скептики. Домислів про місцезнаходження Ретри багато. Перекопати німецьке і польське Помор`я поки ніхто бажанням не горить. Збереглися описи знову ж німецьких мандрівників. Є досить сумні. Про те, як іноземні гості, прийняті ввічливо жерцями в святилище, несподівано витягли зброю і перебили цих же жерців. Онемевшій народ не зачепив їх. У святому місці бодричей вбивати не можна було.

Відео: NS ЯК МИ ЇЗДИЛИ ДО КАЗАХСТАНУ

Описи Ретри казкові по красі. Оточений водою місто, родові священні дерева, що ховаються між ними дивно майстерною різьби храмові споруди і ретельно капища. Заподіювати там кому-небудь шкоду - суворо заборонено. Будь-злочинець, який переступив межу святилища, міг, хоч греблю гати там знаходиться вільним, живим і здоровим. Така воля Богів Русичів. Цікаво ще одне свідчення, про який повідомляє В. Татищев у своїй «Історії Російської». Добрий Бог поморів - Чорний Бог. Злий - Білий Бог. Відлуння цього, ймовірно, збереглися аж до старовірів, у яких траурний одяг біла, а не чорна. Цілюща глибина чорного таїть в собі всі кольори і навіть більше - відсутність світла. У ньому - таємниця нічного неба і глибини вод. Вода, до сих пір святе для нашого народу, саме з нею пов`язані споконвічно російські Боги.