Залишаючи зону комфорту

Відео: Зона комфорту. Чи потрібно залишати зону комфорту? | Радислав Гандапас (02.03.2017)

Комфорт, особливо, гарантований хорошим довгостроковим контрактом, коли майбутнє на багато років вперед виглядає світлим і певним, розбещує, позбавляє необхідності напружуватися і шукати розвитку. Жити в стані стабільної визначеності приємно - не потрібно особливо напружуватися, не потрібно ні про що особливо турбуватися, не потрібно рухатися вперед. Залишається тільки розважатися, заповнювати вільний час якої-небудь легкої нісенітницею і отримувати задоволення від того що відбулося соціального благополуччя.

Якось тут на сайті вже говорилося, що час від часу потрібно залишати свою зону комфорту, для того, щоб таким ось штучним чином стимулювати свій подальший розвиток. Звучить ця рекомендація загрозливо, як ніби пропонується по добрій волі позбавити себе якихось благ заради примарної перспективи не менш примарного душевного розвитку. Навіщо щось змінювати, якщо вже все добре?

Але це відчуття загрози помилкове. Вихід із зони комфорту, звичайно ж, несе в собі певну небезпеку - невідомість завжди лякає своєю невідомістю. Але якщо уважно прислухатися до себе, то виявиться, що остаточна «популярність» всього наперед лякає ще більше. Як тільки майбутнє стає відомим і певним, так відразу ж на горизонті з`являється смерть зі своїми «вогнями на капелюсі». А адже багато хто може зловити це відчуття визначеності вже в молодості, як тільки встають на відомі рейки - робота, будинок, сім`я, діти ... і ще пара пунктів за списком.

Відео: Ишвара-йога. Анатолій Зенченко. Про те, як розширити зону комфорту, не залишаючи її

Зрозуміло, у кожної людини свій життєвий сценарій зі своїми варіаціями і відхиленнями від загальної колії. І це на довгі роки може забезпечити прикриття від страху перед визначеністю. А потім ще можна вдаритися в хобі, а потім ще об`їздити весь світ, а потім ще що-небудь отаке створити, щоб зберегти ілюзію підкорювача невідомості. Але якщо задуматися, то ці наївні спроби збагатити своє життя належать все тієї ж лякаючою колії, в кінці якої маячить нещадна до всіх ілюзій смерть.

Як тільки з життя йде відчуття новизни, так відразу ж починається старість. І виходить, що дуже багато з молодості переходять безпосередньо до старіння. У цьому сенсі, знання свого життя наперед - це і є смерть. Навіщо ще жити, якщо далі вже все відомо? Дивитися пригодницький фільм цікаво тільки один раз - коли ще невідомо, чим все закінчиться.

Тому вихід із зони комфорту, хоч і здається лякаючою перспективою, завжди трапляється сам собою без будь-якого насильства над власною особистістю. Скільки не змушуй себе виповзти на поверхню зі звичної безпечної нори, нічого з цього не вийде, поки в сферу свідомості не проб`ється страх перед визначеністю. І тоді вже вихід із зони комфорту починає ніяк не важким позбавленням, а бажаним рятуванням.

Звичайно ж, я в своїй манері надто драматизую ситуацію. Часто приводом для виходу з накатаній колії стає почуття нудьги або невизначена тяга до пригод на свою дупу. Але і тут на більш глибокому рівні людини терзає гнітюче відчуття безглуздості існування, коли в рівнянні більше не залишилося жодної змінної.

Необхідність виходу із зони комфорту - це не рекомендація хитромудрих психологів, а закон природи, внутрішня потреба кожної людини. Її годі й чути, але від цього вона нікуди не зникне і буде далі знецінювати всякі досягнення, якщо вони не приносять з собою нічого, крім ще більшої стабільності і безпеки. Почуття незадоволеності своїм вже відбулася життям - це відгомін того самого страху перед визначеністю. І позбавиться від цього почуття можна тільки перемігши страх перед невідомістю.

Прагнути до безпечної стабільного життя - значить прагнути до смерті.

джерело

___________________________________________________________

А ось Олександр Нікітін, який веде блог Я - мільйонер Особисте розвиток - шлях до успіху, підкаже хороші способи як вийти із зони комфорту у фінансовій сфері, і все таки досягти успіху!